Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи вчителя біології
загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступеня с. Іванів 
Мачульської Тетяни Петрівни

Слайд №2."Учитель - не той, хто вчить, а той, у кого вчаться".

Ці слова визначають моє педагогічне кредо.

Слайд № 3 «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології через використання інтерактивних технологій»
Мета досвіду: Поєднати форми методи і прийоми навчання з різних

технологій для оптимізації навчального процесу, формувати критичне і логічне мислення учнів, розвивати пізнавальний інтерес та творчі здібності дітей.

Слайд №4. Найважливішими правилами в своїй роботі вважаю такі:

•для того, щоб навчити дітей, потрібно викликати в них інтерес до предмета;

•навчальну діяльність потрібно мотивувати, усі знання повинні мати практичне застосування;

•найкращі приклади - приклади з життя;

•кращим є той метод, який подобається дітям;

Важливим завданням сьогодення є створення таких умов, щоб учень міг навчатися самостійно, опановувати вміння та навички роботи з навчальним матеріалом незалежно від учителя. Формування таких якостей школяра досягається через упровадження у шкільну практику інноваційних технологій.
Головною метою системи освіти на сучасному етапі є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися протягом життя, створювати і розвивати цінності громадського суспільства.

Саме ці концептуальні вимоги до організації навчально - виховного процесу у школі підтверджують необхідність використання інтерактивних технологій при викладанні біології.

Нинішні педагогічні інновації пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Учитель виступає лише в ролі організатора навчання, координатора роботи груп, дискусії. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Під час застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюють реальні життєві ситуації, пропонують проблеми для спільного розв'язання, застосовують рольові ігри.

Слайд №5. В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

• безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов'язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи іншої проблеми; 
• взаємного інформаційного, духовного збагачення (при цьому навчальний процес слід організовувати таким чином, щоб учасники його могли обмінятися життєвим досвідом, отриманою інформацією); 
• особистісно-зорієнтоване навчання . 

Застосування інтерактивних технологій потребує старанної підготовки вчителя та учнів. Вони мають навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити запитання й відповідати на них.

Слайд №6. Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння вчителя:

• давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання; 
• відбирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми; 
• під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його; 
• на одному занятті використовувати одну-дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп; 
• здійснювати спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі; 
• проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, не пов'язаних з інтерактивними завданнями. 

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів розрізняють такі інтерактивні технології навчання (Слайд №7):

Слайд №8. Основні переваги інтерактивних технологій навчання такі: 

• Інтерактивні технології допомагають забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Учитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами — особистісними та інтелектуальними. 
• Змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності. 
• Основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (потреба знань). 
• Значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на розв'язання проблем з дисципліною, педагог більше розкривається перед учнями як лідер, організатор. 

Таким чином, інтерактивне навчання – це така форма пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання учня, за яких учень відчуває свою необхідність, розвиває свої здібності і нахили, набуває впевненості, виробляє навички спільної роботи в групі, колективі, формує комунікативні компетентності.

Слайд №9. Форми навчання, які використовую: фронтальні, індивідуальні, групові, командні. При цьому ставлю за мету досягти інтелектуального розвитку вмінь учнів шляхом порівняння, класифікації, узагальнення. Таким чином формую критичне мислення, розвиваю самостійність, уміння узагальнювати.

Щоб активізувати розумову діяльність учня, здійснюю диференційований підхід і, тим самим, вирішую наступні проблеми: вибираю таку форму роботи на уроці, яка б зацікавила учня з будь - яким рівнем підготовки; призначаю кожному посильну для нього частину загальної проблеми, створюю ситуацію комфорту, що сприяє розвитку самооцінки учня і упереджує появу страху труднощів у навчанні, страху оцінки.

На уроках намагаюся створювати можливість не тільки розвивати уміння школярів, а й організовувати обговорення матеріалу, спільно формулювати висновки (уроки виконання лабораторних та практичних робіт)

Увага учнів— один із факторів, від яких залежить успіх уроку. Відомо, що увага в дорослих учнів більш зосереджена, ніж у дітей, однак вона залежить не лише від віку, але й від інших обставин (інтересу до досліджуваних тем, складу характеру учня). Тому мені як учителеві часто доводиться замислюватися над питаннями активізації уваги на уроках. Активізувати увагу класу і підтримувати її на всіх етапах навчального процесу, змусити учнів слухати вчителя і своїх товаришів, серйозно спостерігати, вдумливо сприймати матеріал — надзвичайно важливе і складне завдання. У своїй роботі намагаюся використовувати різноманітні методи й прийоми, застосування яких дозволяє вивчити основний матеріал на уроці.
У навчальному процесі практикую індивідуальне, фронтальне та ущільнене (комбіноване) усне опитування.Індивідуальне опитування передбачає розгорнуту відповідь учня на оцінку. Він повинен не лише відтворити текст підручника чи розповідь учителя на попередньому уроці, а й самостійно пояснити матеріал, довести наукові положення, проілюструвати їх власними прикладами. Проводячи індивідуальне опитування, вчитель має визначитися, кого викликати, скількох учнів опитати, що в цей час робитимуть інші учні. Педагогіка не дає однозначних відповідей на ці запитання, проте досвід переконує, що в кожному конкретному випадку вони вирішуються залежно від завдань, які ставить перед собою вчитель. Під час індивідуального опитування важливо організувати роботу всіх учнів класу.
Метою фронтального опитування є перевірка знань, умінь і навичок одразу багатьох учнів. Його проводять переважно тоді, коли необхідно виявити рівень засвоєння знань, які слід запам’ятати, оскільки вони є підґрунтям для засвоєння певного складного матеріалу. Таке опитування стимулює активність учнів, сприяє повторенню та систематизації знань.
Ущільнене (комбіноване) опитування дає змогу перевірити знання відразу кількох учнів: один відповідає усно, решта – за вказівкою вчителя виконує певні завдання. 
Загалом метод усної перевірки знань сприяє встановленню тісного контакту між учителем і учнем, дає змогу стежити за його думкою всьому класу, виявляти прогалини, неточності в знаннях учнів і відразу їх виправляти. В процесі опитування одного учня відбувається повторення, узагальнення і систематизація знань і цілим класом.

       Метод письмового контролю. Суть цього методу полягає у письмовій перевірці знань, умінь та навичок. Письмовим методом перевіряють знання учнів і з географії, історії, біології, хімії. Мета письмової перевірки – з’ясування ступеня оволодіння учнями вміннями і навичками з предмета. Водночас існує можливість визначити і якість знань – їх правильність, точність, усвідомленість, уміння застосовувати ці знання на практиці.
        Сьогодні досить актуально використовувати тестову перевірку знань. Тестові завдання в першу чергу спрямовані на те, щоб виявити досягнення і вади учнів у навчальному процесі. За допомогою тестових завдань можна встановити зворотній зв’язок між учителем і учнем, змусити учнів старанно готуватися до уроку. Систематичне тренування учнів у розв’язанні тестових завдань сприяє мотивації навчання, покращує рівень успішності, стимулює самостійність школярів, підвищує інтерес до вивчення хімії та біології.
Для того щоб навчити учнів виконувати тести будь-якого виду, практикую тестові завдання різних типів на різних етапах уроку. З метою уникнення одноманітності проводжу цю роботу в різних формах. 
Широко використовую тести закритої форми: «експрес-тест», «вірю – не вірю», тощо. 

   Слайд №10.  Вправа «Експрес – тест» використовується, в основному, на закріплення знань, їх узагальнення та систематизацію. Для цієї вправи підбираються досить прості тестові запитання, на які даються лише дві  відповіді, одна з яких є вірною. Наприклад, підсумок теми «Будова скелету людини»:
1) Лопатка належить до кісток: плоских чи трубчастих.
2)  Атлант – це шийний хребець: перший чи другий.
3) Зап'ясток – це: кістки кисті чи кістки стопи.
4) ……………………………………….
Неабияку роль в організації таких уроків відіграє впровадження інтерактивних навчальних технологій - педагогічних прийомів, коли навчальний процес відбувається за постійної активної участі всіх учнів. А вчитель при цьому виступає організатором. Я використовую форми інтерактивного навчання: "Акваріум", "Кубування", "Мозковий штурм", "Мікрофон" та ін. Використовую прийоми, що дають змогу учням стати активними учасниками навчального процесу, зробити урок пізнавальним і цікавим.

      Слайд №11. Вправа «Мозковий штурм» використовується майже на всіх уроках біології при вивченні нового матеріалу або для його закріплення. Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене. Потім виконане завдання обговорюється, систематизується, удосконалюється. Наприклад, під час вивчення теми «Захворювання органів дихання та їх профілактика» у 9 класі мозковим штурмом вирішується проблема: як діють складові тютюнового диму на органи дихання? Під час виконання завдання учні розподіляються на групи по 5-6 чоловік і працюють з енциклопедіями, довідниками, науково-популярною та додатковою літературою. Працюючи в групі вони знайомлять з інформацією товаришів і готують виступ відповідно до отриманого завдання.
Не менш важливим моментом в активізації пізнавальної діяльності учнів є диференціація навчання. Головне тут - проаналізувати зміст теми, визначити послідовність ускладнення завдань і розмістити їх у порядку вдосконалення. У цьому разі використання диференційованого навчання набуває системності, що дуже важливо для розвитку мислення. Намагаюся організовувати роботу так, щоб кожний учень одержав можливість працювати на відповідному рівні його підготовки. Навчальний процес планую так, щоб триєдина мета (навчальна, виховна та розвивальна) була реалізована на уроці. Застосовую активні форми навчання: групові, індивідуальні, колективні, а також різні типи уроків (уроки-семінари та уроки-лекції, нестандартні уроки), різні методи та засоби навчання (словесні, наочні)

Диференційовані завдання складаю і на уроки тематичного оцінювання, де учні самі обирають свій рівень складності та виконують посильні завдання. При повідомленні домашніх завдань також намагаюся застосовувати диференційований підхід з метою залучення усіх учнів класу самостійно працювати. Уроки мають бути доступні для всіх учнів, щоб їм було цікаво дізнаватися про багатоманітність речовин, їх будову, взаємозв'язок.

Для підвищення пізнавальної діяльності учнів, а також для стимулювання їх розумової діяльності, на уроках намагаюся створювати проблемні ситуації. Використання їх ще раз підтверджує реальне застосування диференціації на різних етапах уроку, адже учні з різним рівнем та можливостями можуть висловити свої думки, зробити висновки, а учні з високим рівнем мають узагальнити все сказане і зробити загальний висновок. 

Великого значення надаю самостійній роботі учнів з дидактичним роздатковим матеріалом, самостійній роботі з підручником. Саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності школяра у творчу.

Учень у такому разі підноситься до якості нового рівня в опануванні знань. Наприклад, коли пропоную учням самостійно складати схему- конспект чи опорну схему якогось розділу, то навіть учні з початковим рівнем навчальних досягнень за допомогою підручника намагаються виконати завдання. У кожного особисто на рівні своїх пізнавальних можливостей виникає інтерес до вивчення біології.

Слайд №12. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій школярів. Виділяю основні напрямки використання ІКТ та мультимедіа:

- демонстрація під час пояснення нового матеріалу;
- перевірка та закріплення знань учнів.
ІКТ мають ряд переваг: забезпечується доступ до інформації, підвищується ефективність та мотивація навчання, з’являються нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки. 
Уроки біології, на жаль, обмежені в часі, тому у своїй роботі намагаюся використовувати позакласні заходи, зокрема тижні біології. Це допомагає учням поглянути на предмет з іншого боку та сприяє розвитку інтересу до нього. До заходу учні випускають газети, складають кросворди .

Слайд №13. Форми позакласної роботи найрізноманітніші: інтелектуальні ігри, вікторини, брейн-ринги (з урахуванням рівня навчальних досягнень учнів та доступності матеріалу). Яскравим і логічним завершенням тижня можуть бути білогічні вечори, метою яких є закріплення знань, удосконалення вмінь і навичок учнів. Добре зорганізовані вечори викликають інтерес до біології і водночас є хорошим інтелектуальним відпочинком. У межах одного класу або між паралелями проводжу вікторини. Вони можуть бути використані як окрема форма позакласної роботи, а також включатися у програму вечорів.

Виходячи із того, що одним із завдань сучасної школи є підготовка людини до навчання впродовж усього життя, вважаю необхідним елементом цієї підготовки вміння самостійно набувати знання. Використовую різноманітні методи і прийоми роботи з наукової літератури. Це і пошук відповідей на проблемні запитання, складання опорних схем, таблиць, графіків,  малюнків за текстом. Для підготовки повідомлень, виступів, рефератів широко використовуються інтернет - видання.

Великого значення надаю самостійній роботі учнів з дидактичним роздатковим матеріалом, самостійній роботі з підручником. Саме самостійність є тією важливою і необхідною проміжною ланкою переходу пізнавальної активності школяра у творчу.

Слайд №14. Стимулювання творчої активності і самостійності учнів є участь в олімпіадах, конкурсах - захистах учнівських науково - дослідницьких робіт. Цьому процесу передує тривала індивідуальна підготовча робота, яка сприяє розвитку нестандартного мислення, формування наполегливості у досягненні результату.

Робота вчителя - постійний пошук. Те, що вчора вважалось новим, сьогодні вже не відповідає вимогам сучасного уроку. Тому й учителеві необхідно перебудовувати свою роботу так, щоб вона максимально відповідала сучасним вимогам.

Слайд №15. Усім добре відомі професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і зцілителя сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності? Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні - всебічному розвитку і становленню особистості.